Друга, заключна, частина фундаментальної праці академіка М. С. Возияка містить об'єктивний аналіз історії української літератури XV—XVIII ст. Зокрема, зроблено докладний огляд розвитку української шкільної драми, комедії, духовної і світської лірики, історичної пісні й думи (козацького епосу), досліджуються українські літописи, хроніки, твори українського письменника і філософа Г. Сковороди. Автор широко використовує не тільки праці провідних українських літературознавців, а й студії російських, польських, чеських, австрій¬ських, німецьких, французьких філологів, що дало змогу розглянути всі явища українського красного письменства на широкому тлі тогочасного літературного процесу.