У багатьох сказаннях і літописах Дир і Оскольд — варяги, київські князі, правили разом в 864- 882 рр., але Раїса Іванченко йде від версії, що київська династія, включаючи Дира й Оскольда, — безпосередні нащадки Кия і його братів.
Оскольд прагне зміцнити свою державу, спираючись на нову — християнську — віру, возвеличити її й поставити Київ урівень із Візантією. Це й стає причиною його мученицької смерті. Волхви, бояри старих пологів і племен не хочуть втрачати своє становище й переваги. Вони таємно кличуть Олега з варязькою дружиною, щоб убити ненависного Оскольда.
Становище Олега в Новгороді після смерті Рюрика ненадійне, і він охоче відправляється в Київ разом з варязькою дружиною, Єфандою і Ігорем. Зрада прокладає йому шлях до влади. Олег убиває Оскольда, який вийшов через зрадництво своїх бояр беззбройним аби зустріти човни прибульців.