"Правильний" час. Один місяць до…
Візит Сі Цзіньпіня в Росію

Lexikoukr вже писав про те, що передувало візиту Сі Цзіньпіня в Росію.

- "Лютневі тези" мирного плану Китаю по пунктах. Що вони значать для пересіченого українця?

- "Правильний" час. Два місяці до … Китайські "Лютневі тези"

-"Right" time. Two months before. The world condemns China's "February Theses"

- Світ засуджує китайські "лютневі тези" мирного плану.

- Що в миролюбному плані Китаю для України є миролюбним?

- Two words about China's position towards Rossia and its aggression against Ukraine.

- Америка, Європа й Азія: міжнародний сеанс одночасної військової гри.

Візит
За місяць до "правильного" часу за китайською шкалою відбулася широко розрекламований візит Президент Сі Цзіньпіня в Росію. Його літак прибув до Росії ввечері 20 березня. 21 березня відбулася чотирьохгодинна розмова обох лідерів, за результатами якої президент Сі Цзіньпін і президент Володимир Путін підписали в Кремлі та оприлюднили Спільну заяву Китайської Народної Республіки та Російської Федерації про поглиблення всебічного стратегічного партнерства координації для нової ери та врегулювання української кризи. Спільна заява була оприлюднена на сайті МЗС Китаю.

Візит мав статус державного - найвищого з усіх для закордонних поїздок лідерів держав. Сценарій був традиційний: рукостискання, компліменти один одному, розмова тет-а-тет та прес-конференція.

Наступного дня вранці лідер Китаю відбув на батьківщину.

Таким чином робоча частина візиту склала всього 4 години, а враховуючи час на переклад, половину цього часу.

Спільна заява
Джерело
Президент Сі Цзіньпін і президент Росії Володимир Путін підписали Спільну заяву Китайської Народної Республіки та Російської Федерації про поглиблення всебічного стратегічного партнерства координації для нової ери та врегулювання української кризи шляхом діалогу.
2023-03-22 00:11

У другій половині дня 21 березня за місцевим часом президент Сі Цзіньпін і президент Росії Володимир Путін спільно підписали та оприлюднили в Кремлі Спільну заяву Китайської Народної Республіки та Російської Федерації про поглиблення всебічного стратегічного партнерства та координації для нової ери. Москва.

В українському питанні обидві сторони вважають, що цілі та принципи Статуту Організації Об'єднаних Націй мають бути дотримані, а міжнародне право має поважатися. Російська сторона позитивно оцінює об’єктивну та неупереджену позицію Китаю щодо українського питання. Обидві сторони виступають проти практики будь-якої країни або групи країн шукати переваги у військовій, політичній та інших сферах на шкоду законним інтересам безпеки інших країн. Російська сторона підтверджує свою прихильність якнайшвидшому відновленню мирних переговорів, що Китай цінує. Російська сторона вітає готовність Китаю відігравати позитивну роль у політико-дипломатичному врегулюванні української кризи та вітає конструктивні пропозиції, викладені в Позиції Китаю щодо політичного врегулювання української кризи. Обидві сторони зазначають, що для врегулювання кризи в Україні необхідно поважати законні інтереси безпеки всіх країн, запобігати блоковій конфронтації та уникати розпалювання вогню. Сторони наголошують, що відповідальний діалог є найкращим шляхом для відповідних рішень. Для цього міжнародне співтовариство має надати підтримку відповідним конструктивним зусиллям. Обидві сторони закликають припинити всі кроки, які призводять до напруженості та затягування бойових дій, щоб запобігти погіршенню кризи або навіть виходу її з-під контролю. Обидві сторони виступають проти будь-яких односторонніх санкцій, несанкціонованих Радою Безпеки ООН.

Що передувало візиту?
Напередодні міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Путіна. Проте лідера Китаю не зупинило це. Це знакова подія: Китай відкрито продемонстрував, що світ йому не указ і Китай діє так, як вважає за потрібне. Уважний читач може помітити у спільній заяві, що "міжнародне право має поважатися", проте, очевидно, вирішувати де і коли потрібно Китай і Росія віднесли до своїх повноважень.

Відносини між країнами, що реально склалися на час візиту.
Путін довів Росію до такого рівня, коли її становище у порівнянні ї Китаєм, точно відображало пропорцію відношення потенціалу Білорусі та Росії. Тобто майже до ручки. Санкції, а особливо відмова від російських вуглеводнів, поставила Путіна в таке становище, коли він змушений був продавати за безцінь ці ресурси та даремно, як в оренду, російську територію Китаю. Вся організація і проведення перемовин лише засвідчили, що китайський лідер розглядав Путіна, як власника дійної корови та величезної території: і дешевим молоком, і російською землею Китай хоче користуватися й надалі. Звідси і спільна заява про поглиблення всебічного стратегічного партнерства.

Звідси і зацікавленість в тому, щоб вести справи саме з Путіним, який продає Росію Китаю на вигідних для останнього умовах.

"Я знаю, що в Росії відбудуться президентські вибори", - сказав Сі Путіну. "Під Вашим сильним керівництвом Росія досягла великих успіхів у своєму процвітаючому розвитку. Я впевнений, що російський народ і надалі надаватиме Вам свою тверду підтримку".

Що тут ще є незрозумілого?

Когнітивний дисонанс або державне лицемірство
Прикладів когнітивного дисонансу чи то лицемірства в спільній заяві доволі. Очевидно, що Китай говорить одне, а думає і робить інше.

В спільній заяві 5 разів вжито слово криза і жодного разу агресія чи агресор.

Мова йде виключно про врегулювання "української кризи".

"В українському питанні обидві сторони вважають, що цілі та принципи Статуту Організації Об'єднаних Націй мають бути дотримані, а міжнародне право має поважатися… Обидві сторони виступають проти практики будь-якої країни або групи країн шукати переваги у військовій, політичній та інших сферах на шкоду законним інтересам безпеки інших країн".

Шкода лише, що це не лише навчальний матеріал для студентів, які вивчають психологію поведінки людей та теорію когнітивного дисонансу. За цими словами намагаються виправдати війну, руйнування міст, вбивство людей і виправдати винних в цьому. Оце в сухому залишку політика Китаю по відношенню до російської агресії, до того, що "цілі та принципи Статуту Організації Об'єднаних Націй мають бути дотримані, а міжнародне право має поважатися".