116-й день повномасштабної війни України проти білорусько-російського фашистського агресора

Автор: М.Терлецький
19 червня 2022 р.

Завдання щодо втрат особового складу агресора
У Росії близько 45 млн. чоловіків призовного віку. Ще 3 млн. може додати Білорусь до складу білорусько-російського фашистського агресора. Щоб кожний квартал зменшувати особовий склад білорусько-російських фашистів на 1% (біля півмільйона) необхідно довести їхні щоденні втрати мінімум до 1тис. «двохсотими» і до 4 тис. «трьохсотими». Збройні сили України готові впоратися із цим завданням, але чи виконають свої обіцянки Німеччина, Франція, Італія й інші?

Про міфи: Росії, Европи, Америки
Міф про непереможну армію Росії розвінчаний. Однак відсутність поставок Заходом Україні зброї в необхідній кількості свідчить, що і Європа, США й НАТО виявилися теж не на висоті. А їх готовність на середину 2022 року відносно військово-матеріальнім забезпечення для безумовного й негайного відбиття агресії у випадку удару по них Росії наводить на певні сумніви. Не треба бути провидцем, аби розуміти, що Росія це бачить. А постійна риторика, що треба заходу триматися від участі й не дражнити Росію, наводять на думку, що справа не тільки в ядерній зброї Росії. Якщо Росія не програє швидко й суттєво, то, після невдачі в Афганістані, буде розвіяний, перед очима того ж Китаю, міф не тільки про всемогутню потужність Росії.

Два слова про наслідки для Європи.
Крім того, якщо до зими Росія не понесе у війні з Україною істотної військової поразки, то вона поставить Захід з початком зими на коліна й буде глузувати з параду падіння одних за іншими санкцій.