2022. Загадки Казахстану і ОДКБ

Автор: М.Терлецький
19 січня 2022 р.

Шығыста жаңа жоқ

Події, що відбулися в Казахстані в перші три тижні нового року, не дали відповіді на одне велике питання: що це було?

Очевидно, що ми бачили лише вершину айсбергу, а те, що було прихованим, залишається таким і наразі. З’явившийся на екрані в останній день Назарбаєв залишив після свого виступу ще більше питань, ніж прояснення того, що відбулося і хто за тим стояв. Особливо його слова, що слід ще розібратися в тому, що відбулося. Він так само достеменно не знає хто і що стоїть за цими подіями в Казахстані, як і більшість співвітчизників і решта світу? Не вірю!

З точки зору ситуації у самому центрі державної влади країни, то 5 січня 2022 року було вирішальним. В той день Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв відсторонив Нурсултана Назарбаєва від посади голови Ради безпеки, яку той, за Конституцією, мав обіймати пожиттєво, і у зверненні до народу заявив, що сам вступає на цей пост. Був відправлений у відставку уряд під керівництвом Аскара Мамина, голова КНБ Карим Масимов, якого всі вважають відданим Назарбаєву і який на наступний день був затриманий і звинувачений у державній зраді. Отже, довкола Назарбаєва і Токаєва відбувалися щось більше за те, що ми могли бачити. Але що, як і чому? – суцільні загадки.

І тут я хотів би звернути увагу на одну загадку глобального рівня, яка стоїть за подіями і на один невтішний висновок для владців.

Перше - загадка, досі не розгадана, криється в подіях з 5 по 7 січня, пов’язаних з ОДКБ.

Як відомо, у середу ввечері 5 січня 2022 року, Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив, що звернувся до глав держав, що входять в Організацію Договору про колективну безпеку, за допомогою «у подоланні терористичної загрози», яка є «актом зовнішньої агресії» і «прямою загрозою цілісності держави». Він повідомив у соцмережах, що на Алма-Ати було не менш шести хвиль нападів терористів загальною чисельністю 20 тисяч людей. Була інформація про зовнішню агресію. Скажемо наперед, що ця інформація про 20 тисяч терористів і зовнішню загрозу і досі залишається не підтвердженою.

Проте з блискавичною швидкістю, 6 січня в Казахстан, з метою захисту країни, прибули російські військові. Також до Казахстану направили військових та техніку Вірменія, Білорусь, Киргизстан та Таджикистан.

Але вже на наступний день 7 січня Токаєв оголосив про наведення порядку в країні та оголосив про вивід військ ОДКБ.

То що це було?

Зі сторони це виглядало як навчання держав ОДКБ. Як вистава, сценарій якої був написаний в державі напередодні її переговорів з НАТО, ЄС, США щодо безпеки у Європі на умовах висунутого Росією ультиматуму.

Ще один видимий бік цієї "движухи" – це намагання показати, що будь-які народні протести і революції для країн ОДКБ, в першу чергу для Росії і Білорусі, де "шал кет" має прямий сенс, будуть жорстоко придушені. Так чи інак, але чіткої відповіді на це від учасників операції не було і вже, очевидно, не буде.

А друге – висновок, що позиція владців щодо свого подальшого існування після сходу з олімпу є непередбачуваною.

Нагадаю, що ще 28 грудня 2021 року Нурсултан Назарбаєв, за запрошенням Президента Російської Федерації Володимира Путіна, взяв разом з Токаєвим участь у неформальній зустрічі лідерів країн-учасниць СНД. А вже 6 січня Путін ввів війська в Казахстан на підтримку Токаєва, який 5 січня відсторонив Назарбаєва від влади, звільнивши з посади голови Радбезу Казахстану, яку Назарбаєв, за Конституцією, мав обіймати пожиттєво. Єдине, на мою думку, що зробив Путін для Назарбаєва і що не публічно не розголошується, – це виступив у якості особистого бодігардера колишнього президента Казахстану. Але чи потурбуються про когось ще в іншому подібному випадку? Не факт.