РУССКИЙ ЯЗЫК ЧИ РОСІЙСЬКА МОВА? РУССКИЙ ЧИ РОСІЯНИН?

Автор: М.Терлецький
24 червня 2021 р.

Rossia - не Russia,
а мову й етнос правильно йменувати
Rossian, а не Russian

Росія, а не Русь или Русия.

Всеросійська імперія була проголошена 22 жовтня
(2 листопада по н.с.) 1721 року Петром I.

Катерина II, як найкраще європейськи освічена людина із правителів Всеросійської імперії до та після неї, по приїзду в Росію, отримавши доступ до архівних першоджерел, зрозуміла, що вся історія країни побудована на міфології. Нею були докладені колосальні зусилля у вивченні першоджерел, але всі спроби знайти докази величі в історії держави не увінчалися успіхом.

Очевидно, Катерина II, поставивши таке амбіційне завдання, могла б спростити її розв'язок і змінити склад рос у слові Росія на рус, але це було б в очах європейських просвітителів, з якими вона підтримувала дружні відносини, очевидним злодійством, перетяганням чужої історії на себе, щоб сховати власну непривабливість.
Словом, Росія - не Русь.

Про мову й національності
Для подальшого міркування доречно згадати історію іншої країни – Прадавнього Риму. Давним-давно немає Римської імперії. У її серце існує держава з назвою Італія. І мова - італійська. Не латина. Але ніяка держава не заявляє про наявність громадян – римлян - у складі свого населення, та й латину використовує значною мірою хіба що Ватикан.

А от Росія вчинила не так цивілізовано. Відкинувши докори сумління, імперія пішла іншим шляхом й досі намагається щосили прив'язати історію Росії до Руси. Вона назвала свою мову "русским языком", визначила частина народу як "русские". Ну, якщо ви - українці, і ваша мова – українська … ну, тоді ми, росіяни, заберемо собі поняття "русский". Простіше кажучи, що було вашим - стало нашим…

Отже, про мову. Те, що Росія називає "русским языком", не є, насправді, таким. Це для філологів очевидно.

Російська мова й до початку 20 століття була вже, так би мовити, модифікованим "русским языком", але останні зміни в мові, які назавжди й остаточно відокремили її від русского языка, були зроблені в післяреформеній орфографії 1918 року.

Для українця й росіянина досить цікавим і повчальним є та обставина, що коли в українському еквіваленті стоїть «і», то дореформена орфографія майже завжди замість суцільно російського «е» вимагає писати «ѣ». Наприклад,
бѣгъ, бѣдный, бѣженецъ, бѣлка, вѣра, вѣсть, грѣхъ, дѣва, дѣти, змѣй, лѣто, мѣдь, нѣмецъ, повѣсть, пѣна, рѣка, свѣтъ, свѣча, смѣхъ, успѣхъ, хлѣбъ, ѣда, ѣмъ.

Орфографічна реформа як один з наріжних каменів нової масової культури такі "непролетарського духу" тонкощі, які відокремлюють одну мову від іншої, звичайно, відкинула.

Саме тому, після декретної орфографічної реформи 1918 року, багато російських письменників і поетів, серед яких, наприклад, Блок, Цвєтаєва, Бунін, В. Іванов, не підкорилися мовному поневоленню, убачаючи в реформі впровадження кривописання й занепад духовності.

Загалом, російську мову не можна називати "русским языком". І на англійській правільніше було б Rossian (language), а не Russian.

Що стосується національності. Асимільований стоплеменний рід росов, розкиданий по території в десяток тисяч кілометрів, далеко від центру Русі, безумовно, не має родинних генів із прямими нащадками русичів. І проведені генетичні дослідження народів світу показали відсутність родинних ознак росіян і українців (носіїв руского генотипу).

Тобто й тут вірніше було б Rosian (nationality), а не Russian.