Що чекати від "інтелектуальних" революцій у Білорусі та Росії?

Автор: М.Терлецький
25 березня 2021 р.

Le dernier cri de la mode révolutionnaire en Biélorussie

Революції в Білорусі, а тепер, нарешті, і в Росії, що проспала рух у Хабаровську, які прийшли на зміну "кольоровим", мають чітко певний формат, який я б назвав інтелектуальними революціями. Таким собі протестом гаджетів і відео проти кийка та чобота, що валить "змагарів" на землю одним ударом в живіт. Причому рідко хто з протестувальників робить вигляд, що, на нанесений йому удар омоновським ціпком, він збирається відповісти кулаком або ще чимось, що випадково опинилося в руці.

Troupes drôles de révolutionnaires

Ще однією особливістю білоруських протестувальників – це їх військо - потішні полки, що складаються майже цілком з жінок. - Бережемо чоловіків, - пояснила одна з активних учасниць. Гендерний склад революціонерів визначив і зброю, яку застосували проти кривавої влади: прогулянки з квітами та кульками, вручення квіточок омоновцям, поцілунки, співи… Найцікавіше, що революціонерки з таким арсеналом були щиро переконані в своїй перемозі над церберами Лукашенка, що йшли на них в повній амуніції зі зброєю. Взагалі, лейтмотивом білоруських змагарів було: «ніхто не буде терпіти такого (режим Лукашенка) в Європі» з безперестанним надривним рефреном: ніякої відсічі (бо він почне стріляти!), тільки мирний протест. Вони розраховували, що Європа прийде і поборе за них Кривавого диктатора. Однак, Європа собі не зрадила - і не прийшла…

People, whose are you, who leads you into battle?

Ще однією родзинкою стало керівництво білоруським протестом. Вже при першому зіткненні з владою так званий лідер протесту Світлана Тихановська 11 серпня 2020 р. звернулася до білорусів не протистояти міліції, не виходити на площі, берегти себе і своїх близьких - і покинула Білорусь. Вже знаходячись за кордоном, вона закликала до продовження протестів та ініціювала створення Координаційної Ради білоруської опозиції. Однак, створена незабаром рада фактично проіснувала недовго. Алексієвич виїхала з Білорусі 28 вересня 2020, Ковалькова - 5 вересня 2020, Латушко, який запам’ятався "логічним" шедевром: ми не опозиція – нас більшість, - 9 вересня 2020. Єдиним представником з тих, хто був на чолі руху і виявив насправді лідерські якості, виявилася Марія Колеснікова яка відмовилася покидати країну, але її режим відразу локалізував.

Réalisations de la révolution des intellectuels

Як і слід було сподіватися, результат такої революції інтелектуалів у Мінську переконливо продемонстрував, що чобіт і кийок виявилися куди більш ефективними й не залишили гаджетам ніякого шансу. Гаджети в Білорусі ретирувалися, підтвердивши відому в народі приказку, а саме що відбувається, коли проти лома немає іншого лома. А ще - стару істину про те, що революція лише тоді чого-небудь варта, якщо вона вміє захищатися від насильства влади у вигляді омоновців і здатна повернути останніх до втечі. «Революціонери», у яких не вистачило духу примусити тікати каральні загони влади, змушені були самі, зі своїми гаджетами, рятуватися драпом.

Is Belarus like a concentration camp?

З 9 серпня Білорусь перетворилася на щось таке, що навіює думку про концентраційні табори. Людей, що гуляють по місту, затримують, катують, убивають за наказом нелегітимного білоруського режиму. Люди практично замкнені у своїх квартирах, куди час від часу вламуються летучі загони злочинної влади. Столиця стала нагадувати режимний об'єкт із вираженим обличчям концентраційного табору.

Історія пам'ятає, як починалося створення концентраційних таборів у Німеччині.
В 1933 р. виник концентраційний табір на окраїні містечка Дахау ( біля Мюнхена). В 1936 році близько Берліна був створений концентраційний табір Заксенхаузен. В 1937 році неподалік від Веймара був побудований концтабір Бухенвальд. Концтабір Бухенвальд всесвітньо відомий написом над входом «Jedem das Seine» (кожному своє).

І ось 2020 рік. Білорусь. Вулиці столиці й інших міст перетворилися в місця, де одні громадяни, у чорному одягу, з закритими обличчями, з гранатами, автоматами, бронетехнікою, ідуть в атаку на інших, беззбройних, що відмовляються чинити нападаючим збройний опір. Тобто відбуваються такі дії одних громадян стосовно інших, які, за прийнятими визначеннями, називаються громадянською війною. І цю війну, заручившись підтримкою Путіна, розпочав Лукашенко, якого вже прозвали Олександром Кривавим.

Залишається тільки догадуватися скільки ще буде покалічених і вбитих людей? І чи стануть білоруси, врешті-решт, захищати себе й близьких від нападаючих бандитів?

Le dernier cri de la mode révolutionnaire en Russie

"Інтелектуальна" революція, яка почалася в Росії, має всі шанси наступити на білоруські граблі. Звісно, якщо вона претендує бути революцією, а не черговим фарсом, то повинна залишити інтелектуальну "манеру" і почати захищатися не гаджетами, а більш дієвими засобами, захищатися від тих же омоновців, продажних суддів, слідчих, ненародних депутатів, які забирають у вигляді своєї "заробленої" плати все зароблене народом, залишаючи останньому крихти. Або змиритися з тим, що для влади - палаци, яхти, лімузини, а народу - животіння й перебування в резервації, зачиненими в будинках, звідки вихід на вулиці своєї країни не санкціонований. Тобто жити не у своїй країні, а в їхній, кремлівській. І одна з головних відповідей народу для розуміння цього – реакція росіян на вирок Навальному, винесений практично без справедливого суду, реакція на утримання за гратами Фургала, нарешті, злочинні дії проти шамана Габишева…