ГОЛОВНА - ДОПИСИ - 2020

 

Математичний лікнеп людства
і дорога "per aspere ad astra"

 

Автор: М.Терлецький
2 січня 2021 р.

 

Президент України Володимир Зеленський підписав Указ «Про оголошення 2020/2021 навчального року Роком математичної освіти в Україні». Спостерігаючи за досягненнями в цій галузі в 2020 році, чомусь згадуються тріумфи попередніх аналогічних заходів, пов’язаних з англійською, українською мовами… А ще на згадку приходять думки з однієї давньої відкритої урочистої лекції, яка була прочитана 6 жовтня 1958 р. у Вроцлавському університеті з приводу початку 1958/59 навчального року...

 

"Новітні машини являють приклад того, як техніка вплинула на розвиток математики, і в першу чергу в напрямку математичного мислення. Але є один виняток, який нагадує те, що в біології є правилом: це зовнішня допомога, допомога апаратури. Основна риса математики в тому, що вона розвивається автономно, і на запитання зоолога (чому всі сучасні теореми не були доведені ще в стародавні часи, адже для розвитку математики не потрібне вдосконалення мікроскопів, обладнання, приладів тощо? – ред.) ми повинні відповісти, що прогрес математики виглядає зовсім інакше, ніж прогрес природніх або гуманітарних наук. Її розвиток іде вгору, подібно вдосконалюванню живого організму. Над усяке порівняння в ній виразніше, ніж в інших дисциплінах, виявляється походження людини.

У наш час на землі одночасно живуть люди, які за рівнем знання математики належать до епохи давньоєгипетських пірамід (такі люди становлять значну більшість), невеликий відсоток доріс до рівня середньовіччя, а до XVIII століття хіба що дійшла одна людина з тисячі. Очевидно, первісна людина не може стати математиком за рахунок тільки еволюції, тому що надзвичайно короткий процес розвитку (обумовлений біогенетичними законами) не дозволяє отримати зміни у мозку, які перетворюють неандертальця в Паскаля. Усі нові й нові покоління людей повинні пройти тернистим шляхом, який неможливо скоротити, так що, як говорили в давні часи, "в математиці немає королівської дороги".
Образно говорячи, дистанція між авангардом і величезною масою мандрівників збільшується, процесія розтягується й лідери, що йдуть попереду, стають усе більш й більш самотніми. Вони зникають із виду, про них мало хто знає, про них розповідають фантастичні історії. Деякі люди в процесії взагалі перестають вірити в їхнє існування..."