Один за всіх чи всі за одного?

Автор: М.Терлецький
11 жовтня 2020 р.

– Et maintenant, messieurs, dit d’Artagnan sans se donner la peine d’expliquer sa conduite à Porthos, tous pour un, un pour tous, c’est notre devise, n’est ce pas ?

Характерна картина білоруської інтелігентної революції: величезний натовп людей,  зчепившись за руки, з панічним страхом в очах, дивиться на 5-6 омоновців, що наближаються до нього. Перед цим юрба гучно викрикувала своє  улюблене гасло: "Один за всіх, всі за одного!"

Омоновці висмикують з натовпу по одній людині і тягнуть в автозак,  ніби достеменно виконуючи бажання натовпу: "Один за всіх…".

А решта? Решта вже забула другу частину – там, де "всі за одного".  Вони прикипіли на місці й з жахом дивляться на омоновців й тих, кого вони тягнуть, кому не повезло цього разу, й ще сильніше притискаються один до одного в юрбі.

Дехто, з найсміливіших, дозволяє собі крикнути: "Що ви робите, відпустіть!" І натовп починає репетувати: "Відпускай! Відпускай!" Не рухаючись з місця.

Далекоглядний Дюма, в своїх "Трьох мушкетерах", написаних майже два століття тому, розуміючи людську натуру довго поневоленої людини розставляв акценти в інший спосіб: "Tous pour un, un pour tous." Тобто, "Всі за одного, один за всіх." Причому зробив це двічі на сторінках книги, намагаючись закарбувати у свідомості людей саме таку послідовність.

Повертаючись до білорусів, а також росіян, маємо зрозуміти, що  їх менталітет довго та наполегливо формували в потрібний режиму спосіб. Тому зрозуміло, що в перекладах на мову, якою користуються білоруси і росіяни, цю думку Дюма адепти режиму малопомітно реверсували на "один за всіх…". Бо їм була більше до вподоби мертва латина, ніж мова народу, який асоційовується зі свободою.

Отже, що на першому місці: один за всіх чи всі за одного? Це ніби дитяче питання насправді є головним індикатором стану розвитку суспільства. І не тільки в Білорусі.