ЧУМА У МОСКОВИТІВ: ЧИ ПОТРІБНІ НАМ СТОСУНКИ З УРАЖЕНИМИ?

Автор: З. Климчук
01. 11. 2018 р.

И народ - урод, и страна - урод, 
и руководители его - тоже уроды!

Елена Драпуко
Первый заместитель председателя комитета по культуре
Государственной думы Российской Федерации

СМОТРЕТЬ ВИДЕО

Немає глупоти гіршої, ніж глупота
Мене завжди охоплює сумнів, що по ту сторону поребрика знаходяться браття. І не тільки тому, що вони так поводяться з українцями. І навіть не тому, що дослідження ДНК  показали нашу відмінність. Набагато вагомішим доказом є неспівставлення розумових якостей мешканців московської імперії і українців.

Ось слухаю, як нібито освічені московіти у ефірі російського державного ТБ намагаються вимовити наше українське слово незалежність і думаю: "Хіба можуть бути нам братами такі невігласи та ідіоти, аби не зрозуміти відмінність звучання двох  букв "и" та "е" в російській і українській?" Мабуть, ні, якщо вони здатні лише на "нєзалєжність". Та ще тільки на убогий запас (в оригінальному озвученні): "…петрушка, мразь, клоуны, упыри, ублюдки, идиоты, шизофреники, ряха, чудо в перьях... с этой сволочью, с этими свиньями…" Ви не повірите: це російська еліта – журналісти центрального каналу Росії – краса і гордість московитів, лице держави, показане світу!

Обов'язковий лексикон журналіста каналу ВДТРК (Росія 24)

То ж не дивуйтеся, коли посеред ефіру вони перебивають і закрикують поодиноких розумних і чесних експертів, які намагаються надати обґрунтовані пояснення і твердять щохвилини "Крим наш", а потім піднімають очі до стелі: "Ми їм і так пояснюємо, і те говоримо, а вони нам санкції, санкції… Як переконати, що ми хороші, бо загарбали Крим, а українці, яких вбиваємо з наших гармат і танків, у яких Крим поцупили, - погані? Що нам робити далі?"

Цим освіченим, які набиваються нам у "браття", варто перечитати або прочитати рядки з Писання про те, що трапилося після того, як Филистимляни відібрали у Ізраїлю ковчег Божий.

Чума на вас

Филистимляни ж узяли ковчег Божий і принесли його з Авен-Езера в Азот.
2 І взяли филистимляни ковчег Божий, і внесли його в храм Дагона, і поставили його поряд з Дагоном.
3 І встали азотяни вранці на другий день, і ось, Дагон лежить лицем своїм до землі перед ковчегом Господнім. І взяли вони Дагона і знову поставили його на своє місце.
4 І встали вони вранці наступного дня, і ось, Дагон лежить ниць на землі перед ковчегом Господнім; голова Дагона й [обидві ноги його й] обидві руки його [лежали] відсіченими, кожна окремо, на порозі, залишився тільки тулуб Дагона.
5 Тому жерці Дагонові й усі, хто приходить у капище Дагона в Азот, не ступають на поріг Дагонів до цього дня, [а переступають через нього].
6 І тяжіла рука Господня над азотянами, і Він вражав їх і покарав їх болісними наростами, в Азоті й в околицях його, [а всередині країни розмножилися миші, і був у місті великий розпач].
7 І побачили це азотяни і сказали: нехай не залишиться ковчег Бога Ізраїлевого у нас, бо тяжка рука Його і для нас і для Дагона, бога нашого.
8 І послали, і зібрали до себе усіх володарів филистимських, і сказали: що нам робити з ковчегом Бога Ізраїлевого? І сказали [гефяни]: нехай ковчег Бога Ізраїлевого перейде [до нас] у Геф. І відправили ковчег Бога Ізраїлевого у Геф.
9 Після того, як відправили його, була рука Господа на місті – жах дуже великий, і вразив Господь жителів міста від ма­лого до великого, і з’явилися на них нарости.
10 І відіслали вони ковчег Божий в Аскалон; і коли прийшов ковчег Божий в Аскалон, заво­лали аскалонитяни, говорячи: принесли до нас ковчег Бога Ізраїлевого, щоб умертвити нас і народ наш.
11 І по­слали, і зібрали усіх володарів филистимських, і сказали: відішліть ковчег Бога Ізраїлевого; нехай він повернеться у своє місце, щоб не умертвив він нас і народ наш. Тому що смертельний жах був у всьому місті; дуже тяжіла рука Божа на них, [коли прийшов туди ковчег Бога Ізраїлевого].
12 І ті, які не померли, вражені були наростами, так що волання міста піднімалося до небес.

1 І пробув ковчег Господній в області Филистимській сім місяців, [і наповнилася земля та мишами].
2 І покликали филистимляни жерців і віщунів [і заклинателів] і сказали: що нам робити з ковчегом Господнім? навчіть нас, як нам повернути його у своє місце.
3 Ті сказали: якщо ви хочете повернути ковчег [завіту Господа] Бога Ізраїлевого, то не повертайте його ні з чим, але принесіть Йому жертву за провину; тоді зцілитеся і дізнаєтеся, за що не відступає від вас рука Його.
4 І сказали вони: яку жертву за провину повинні ми принести Йому? Ті сказали: за числом володарів филистимських п’ять наростів золотих і п’ять мишей золотих; бо кара одна на усіх вас і на володарях ваших;
5 отже, зробіть зображення наростів ваших і зображення мишей ваших, які спустошують землю, і віддайте славу Богу Ізраїлевому; можливо, Він полегшить руку Свою над вами і над богами вашими і над землею вашою;

Як боролися і борються люди з чумою?
Звичайно, людство виробило певні заходи, коли на сусідній території панує епідемія. Це:

- перекриття кордону і заборону будь-яких стосунків з ураженою територією;
- виявлення хворих і їх госпіталізація;
- виявлення та ізоляція усіх осіб, які були в контакті з хворими;
- заключна дезінфекція в осередках чуми деззасобами

ЯК НАМ ПРОТИДІЯТИ ЕПІДЕМІЇ З МОСКОВІЇ?

1. Українська автокефальна церква
Нам потрібно розірвати до кінці духовні пута, якими нас зв’язала Московія, і завершити створення автокефальної церкви. Московія величезна, роботи попам московського патріархату вистачить і на ідеологічній вітчизні.

2. Про припинення дипломатичних та інших офіційних відносин з Московією
Думки про розрив дипвідносин гуляють давно, але реальних дій по припиненню стосунків з агресором поки немає. Дехто чіпляється за Росію і намагається дурити нас вигадками про те, що після розриву буде втрачена можливість надавати допомогу українським громадянам на Росії.

Варто зазначити, що Росія не дотримується жодних міжнародних правових актів, права і свободи власних громадян, а поготів українців залежать виключно від волі кремлівського режиму і аж ніяк від українських представництв  на Росії.

Склалися такі обставини, коли подальше перебування працівників дипустанов на Росії і їх сімей становить загрозу їх свободі. Таким чином подальше перебування їх на території агресора є недоцільним і небезпечним. Отже, якщо навіть не об’являти про офіційний розрив дипвідносин, працівників і їх родини доцільно евакуювати на батьківщину.

3. Про перебування громадян на Росії
Що стосується неофіційних поїздок на Росію українських громадян у приватних справах, то держава має довести їм про всі ризики таких вояжів, про можливість бути затриманими і засудженими на Росії за сфабрикованими справами, про що свідчать численні факти, а також попередити про неможливість відстояти їх права і свободи на Росії за теперішнього кремлівського режиму.

4. Економіка і добробут населення України

Ми маємо перемогти Росію економікою і добробутом.

Нам каже дехто, що Росія для нас як алма матір, що без неї нам не вижити. Скажу цим добродіям України: "Уявіть, немає Росії. Нам померти після цього?"

Холод і голод може настати не з причини викреслення Росії з нашого життя, а від власної неспроможності, захланності і небажання працювати на країну.

В Україні є всі можливості для значного росту економіки і добробуту громадян. Час вимагає таких політиків і таких владних управлінців, які йдуть у владу не для особистого збагачення, а як на строкову службу в армію. Відслужив чесно - і повертайся. Скажу побічно: жінок на важку роботу в армію не брали.

Людей, що дискредитували себе мільйонними преміями, триповерховими будинками, дачами та іншим майном, що було здобуте непосильним трудом, маємо виключити з цього списку назавжди і не вагаючись. Нам потрібні ті, що займаються посильною працею.

.