Для кого існує Російська православна церква:
для вірян чи для світської влади Росії?

Автор: З. Климчук
16. 10. 2018 р.

Чи втручається Російська православна церква в справи світські, а держава у церковні?

Безперечно, що вам на таке питання і російська влада і РПЦ миттєво дадуть однакову відповідь: звичайно, церква в РФ відділена від держави. Але нам так часто твердили "звичайно", що в їх вустах це слово перетворилося на антонім свого справжнього значення. Пам’ятаєте слова Путіна про Петрова і Боширова:

- Вони цивільні?
- Цивільні, звичайно!

Бійці невидимого фронту в рясах і з кадилом.
Церква відділена від держави. Але не на Росії…
Ось політрук РПЦ (у миру А.В.) на прийомі в політрука Кремля (у миру В.С.)

Московська церква і Московська держава

Вся історія Московської церкви була нерозривно пов’язана з владою. Світська влада її звеличувала, вона ж її і вбивала. По великому рахунку церква на Московії завжди була інструментом світської влади, який вона і створювала під власні потреби.

Як пише Петрушко В.І. в "Курсі лекцій з історії Російської Церкви", 17 січня 1589 р. цар скликав у Москву боярську думу разом із Церковним Собором. На цих зборах цар оголосив про своє рішення просити в Ієремії благословення на поставляння Іова в Патріархи града Москви. Наречення Іова в Патріархи відбулося в царських палатах, а не в Успенському соборі, як того бажав Ієремія. І все це святе дійство супроводжувалося тим, що на сучасній мові зветься "корупція"...

Церква як інструмент мала для владців не тільки користувацьке значення, але й могла прославити ім’я правителя в історії. Так, відомий історик та джерелознавець Ключевський В.Й. писав у своїй праці "Російська історія. Повний курс лекцій", що "найважливішим успіхом московського князя було те, що він набув своєму стольному місту значення церковної столиці Русі (перенесення митрополичої кафедри в Москву).

З огляду на це, така визначна подія як визволення православної України з під влади РПЦ буде записана в історії поруч з ім’ям Порошенка, прославляючи його. Це його найбільш значуще досягнення  на посту Президента.  І навпаки для Путіна – це нищівна історична поразка. Саме тому на російських каналах зараз стоїть такий лемент.

Радянська влада теж не відрізнялася нічим менш цинічним в ставленні до цього інструмента. На своєму початку вона швидко знищила ворожу для себе церкву, а під час війни в 1943 році створила вже свою (теперішню РПЦ), аби краще впливати на братів і сестер. Хоче чи не хоче РПЦ, але має визнати Йосипа Віссаріоновича своїм хресним батьком.

Щодо РПЦ (так би мовити,імені двох ленінградців - Гундяєва та Путіна), то те, що вона тримає руку на пульсі влади імені останнього, свідчить хоча б нагородження 23 грудня 2014 року церковними орденами двох російських пропагандистів – гендиректора ВГТРК Олега Добродєєва та генерального директора інформаційного агентства "Росія сьогодні" Дмитра Кисельова – орденами преподобного Сергія Радонежського II ступеня за старанні праці на благо церкви й батьківщини. Розуміємо, за брехню, зокрема за виправдовування війни Росії проти України, виправдовування за вбивства тисяч українців, за знищені міста і села.

На останок. Прийняте РПЦ рішення про розрив з православним світом, наглядно свідчить, яким поводирем є російська церква для своїх вірян.
Камо грядеши РПЦ та хто і куди веде?

.