РОСІЙСЬКІ С-300 У СИРІЮ. ЗА ПРОРОЦТВОМ ВАНГИ?

Автор: З. Климчук
02. 10. 2018 г.

Дали мавпі гранату
Близько 23:00 17 вересня 2018 року над Середземним морем в 35 кілометрах від узбережжя Сирії військовий російський літак ІЛ-20, на борту якого знаходилися 15 військовослужбовців Росії, збили сирійські сили протиповітряної оборони ракетою з комплексу С-200. Сумна іронія полягає в тому, що російський літак був знищений російським комплексом С-200, який саме Росія і передала Сирії.

Російський генерал Ігор Конашенков негайно зробив заяву, яку з часом повторив і Шойгу, що винний в інциденті Ізраїль.

Пригадуєте?
— А якщо мене що-небудь спитають? Я ляпну.
— І ляпай. Але ляпай упевнено. Це називається точка зору…
— Гошо! З таким аналітичним розумом Вам треба працювати в бюро прогнозів.

Це я для того, аби ви не шукали відповідь на риторичне питання: "Чи повірила Москва сльозам і чи повірив світ  словам російського генерала?"

А якщо без жартів, то хіба ми сподівалися почути щось інше від високопоставленого військового? Чи, може, надіялися ми на визнання власної вини російських генералів в цьому інциденті з людськими жертвами? Певен, що ви не настільки наївні і добре засвоїли, що генерали, за рідкісним винятком, всі однакові, коли потрібно спасати честь мундира і свої посади. Навряд чи вони мають ту мужність і офіцерську честь, аби у доповіді Путіну акцентувати, що літак був збитий сирійцями, про яких ті ж генерали раніше доповідали Кремлю, що ці сирійці навчені, що їм можна довірити С-200, що сирійці тепер здатні  захистити в Сирії техніку і військових, своїх і російських. І це російські генерали гарантують своїми погонами.

Гарантували - і ось тобі! – російський літак збили навчені росіянами сирійці з російського С 200! Та ще й 15 росіян загинуло від такого захисту сирійців!

Звичайно, список тих, кому погони полковників і генералів, більше не носити, склали відразу після події, але Кремль його не оприлюднює на загал, аби таким чином не показувати світу через низку ляпів (збитий боїнг, теракт в Солсбері тощо) деградацію російського генералітету, справжнє обличчя і справжні військові можливості Росії.

Дамо мавпі кращу гранату
У понеділок, 24 вересня 2018 р. міністр оборони РФ Сергій Шойгу заявив, що  протягом двох тижнів буде переданий Сирії ракетний комплекс С-300. Для покращення можливостей сирійців збивати літаки.

"Володіючи високою перешкодозахищеністю й скорострільністю, комплекс суттєво зміцнить бойові можливості сірійської ПВО", - відзначив Шойгу.

Мимоволі виникає питання: скільки тоді російських літаків і військових можуть потенційно стати об’єктом наступного звинувачення  Ізраїлю, якщо Сирія матиме ще й С 300? Яким жахливим може бути рішення цієї задачі з аналогічною арифметикою? і що в цьому випадку ті чи вже інші російські генерали будуть розповідати Путіну і світу?

Чого чекати від Ізраїлю, Туреччини і США?
Комплекси С-300, які, за словами Лаврова, почали надходити в Сирію, здатні перехоплювати засоби повітряного нападу на дальності більшій за 250 км.

Слід зауважити, що найбільша ширина Сирії менша за 500 км. Таким чином комплекс С-300 буде тримати під прицілом повністю все небо над Сирією. Виникає питання: Тепер Ізраїль, Туреччина і США будуть вимушені погоджувати свої польоти в Сирії з Асадом, якого озброює і на чиєму боці воюють росіяни? Може, навіть підписати з Асадом дамаський меморандум – щось на кшталт мінських угод щодо Донбасу, де Росія теж приймає участь і зброєю і військовими, але, за її словами, не є стороною конфлікту? Схиляти держави до подібного роду угод - це таке собі ноу хау Росії, але в цьому випадку, з огляду на сторони - Ізраїль, Туреччину і США, можна бути впевненим, що факір був п’яним, якщо розраховував на цей номер.

Хоча ізраїльське диппредставництво відразу після заяви Росії про надання Сирії С 300 обережно відповіло, що воно не буде коментувати цю інформацію, але ми знаємо думку колишнього консула Ізраїлю в Москві, а також колишнього радника міністра внутрішньої безпеки ізраїльської держави Алекса Векслера, що Кремлю не варто робити подібні поставки, бо Ізраїль таким кроком не налякати, крім того. урядові війська Асада не зможуть ними досконало опанувати і ізраїльські ВПС легко впораються із цими комплексами.

Нагадаємо, що міністр оборони Ізраїлю Авігдор Ліберман у квітні 2018 року попередив, що Ізраїль буде знищувати С-300, якщо вони будуть використані проти Ізраїлю.

24 вересня радник президента США з національної безпеки Джон Болтон сказав, що Росії варто переглянути рішення про надання Сирії зенітного комплексу С-300, яке може призвести до "суттєвої ескалації" в регіоні.

Немає сумнівів, що Туреччина і США, у випадку застосування комплексів проти них, не забаряться з адекватною відповіддю… І тут, читаючи ці вербальні випади учасників конфлікту, мимоволі згадуєш невтішні пророцтва Ванги…

Чому Росія турбується про підвищення обороноздатності Асада?

Мета перша, проміжна
Насправді світ добре розуміє, що поставки С 300 нібито сирійській армії під приводом підвищення її обороноздатності – це притушена пилом для неочевидності справжня мета Росії. А вона полягає в тому, аби розмістити С 300 в Сирії. Але не для Асада, а для себе. Тобто підпорядковані тільки собі.

Це легко читається в словах Шойгу, що командні пункти сірійських з'єднань і військових частин протиповітряної оборони будуть оснащені автоматизованими системами керування, які поставляються тільки в російські Збройні сили.

"…тільки в російські Збройні сили", означає, за словами російських військових спеціалістів, що Росія, за жодних обставин, не передасть автоматизовані системи керування в треті руки.

Що це дасть Росії?
Це забезпечить, за словами Шойгу, централізоване керування всіма силами й засобами ПВО Сирії, ведення моніторингу повітряної обстановки й оперативну видачу цілевказівок. 

Мета друга, головна
Ціль добитися повного контролю Росії на сирійським небом, насправді, є не головною метою, а засобом доступу до сирійських вуглеводів і можливістю впливати на світові потоки і ціни на вуглеводи. В умовах санкцій будь-які погіршення умов продажу газу і нафти для Росії може стати фатальним. Саме цим пояснюється фінансування з російського бюджету допомоги Асаду і участь Росії в військових діях в Сирії.

Те, що старший брат і стратегічний партнер чудово розуміє навіщо Росії С-300 в Сирії, видно зі слів американського міністра внутрішніх справ Райана Зіньці, який заявив, що США при необхідності можуть влаштувати морську блокаду Росії для того, щоб перешкодити постачанню енергоносіїв. Він додав, що російська політика на Близькому Сході "пов'язана" з продажем нафти і що продаж енергоресурсів є єдиним джерелом доходу для Росії.