Про вади Проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
щодо протидії загрозам національній безпеці в інформаційній сфері»

Автор: М. Терлецький
22. 06. 2018 г.

Кожний пише, як він чує,
Кожний чує, як міркує,
Як міркує, так і пише,
Чому так? - хоча б знав сам!
Так природа захотіла,
А чому -- не наша діло,
Для чого -- не нам судить.

За мотивами Булата Окуджави

Проект закону сколихнув суспільство двома своїми концептуальними положеннями. Вже те, що «Самопоміч» і «Батьківщина» визнали для себе за краще не приймати участь в справі його просування в наявному вигляді і не псувати свою репутацію в передвиборний період, свідчить про те, що там не все так…

Перше. Юридична техніка.

Загальне.
Створення і розробка будь-якої науково-практичної галузі, в тому числі й нормотворчої, передбачає мінімально необхідну, але достатню кількість первинних вихідних положень, які лежать в основі всіх наступних положень і висновків. Ключове правило: мінімально необхідна їх кількість і відсутність повторення визначення поняття (mauvais ton) в різних частинах галузі. Взагалі неприпустиме надання в різних частинах галузі нетотожних визначень (дефініції) одного й того ж поняття.

Нетотожність дефініцій і порушення обсягів родового і видового поняття.
Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії загрозам національній безпеці в інформаційній сфері» висвітлив цю проблему, яка насправді притаманна всьому нашому законодавству: авторів багато - кожний пише, як він чує, кожний чує, як міркує, як міркує, так і пише…

Так стаття 258 ККУ містить визначення поняття «Терористичний акт».
В ст. 1 Закону України  «Про боротьбу з тероризмом» теж є визначення цього поняття, проте нетотожне вищезазначеному. А це вже логічний ляп. І приведення у відповідність цих норм автори проекту нового закону не передбачили.

В тій же статті 1 ЗУ «Про внесення змін…» вужче поняття «технологічний тероризм» передбачається розширити в ЗУ "Про боротьбу з тероризмом" за межі більш широкого «тероризм» доповненням: «… на здійснення впливу на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи органами місцевого само врядування, службовими особами цих органів, об'єднаннями громадян, юридичними особами, або привернення уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного (терориста.»

На нашу думку, доречніше привести текст, зокрема і в згадуваній ст. 258 ККУ, у відповідність до зазначеного в понятті «тероризм» в ЗУ "Про боротьбу з тероризмом": «залякування населення та органів влади». Бо «вплив» має стільки невизначеності, скільки й багатозначності. Код (норми законодавств) – не художній твір, що має на меті викликати у кожного читача своє уявлення - код має бути однозначно визначеним.

Взагалі з термінологією «тероризм» і похідними від неї, розпорошеними в різних законах, потрібно попрацювати ретельніше – не косо, криво, аби живо - і привести визначення «до одного знаменника».

Друге. Порушення конституційних прав громадян без адекватних загроз.
Суспільство не згодне з блокуванням інформаційних ресурсів до рішення суду за відсутності виняткових загроз, які потребують невідкладного втручання. Під час досудового розслідування тимчасове блокування (обмеження) доступу до визначеного (ідентифікованого) інформаційного ресурсу (сервісу)  на підставі ухвали слідчого судді, постанови прокурора або постанови слідчого, погодженої прокурором, закон може дозволити лише виняткових невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину (стосовно постанов  слідчого, прокурора – строк блокування не довший за 48 годин). Все інше – це посягання на конституційні права і свободи громадян.