Конституційний лад в Україні
очима Верховенства права і
Генеральної прокуратури

Автор: М. Терлецький
22. 03. 2018 р.

«Уточнюйте поняття, панове,
і ви позбавите світ багатьох помилок.»
(невідомий автор)

Конституційний Суд про визначення поняття «Конституційний лад в Україні»
Останнім часом вживання словосполучення «конституційний лад» в політичній і нормозастосовній практиці в Україні набуває зростаючої тенденції. Одна за одною прокуратура «видає на гора» справи, які стосуються тих чи інших дій, означених цим поняттям: зміна, повалення…

Поза сумнівом, кожному зрозуміло, що перш, ніж говорити про щось, поготів що-небудь робити з цим «щось», потрібно мати щонайменше стисле логічне визначення, яке містить найістотніші ознаки визначуваного поняття про об’єкт, тобто його дефініцію.

Між тим, для пересічного громадянина поняття «конституційний лад» наразі залишається невизначеним. І не тільки для пересічного.

Так, в своєму рішенні № 6-рп 2005 від 05.10.2005 Конституційний Суд України встановив, що «Конституція України… не містить визначення цього поняття («конституційний лад» - ред.)»

А в «одержаних на запити Конституційного Суду України відповідях … вчених-правознавців по-різному визначається поняття конституційного ладу в Україні».

Крім того, в рішенні зазначено, що право «визначати та змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами…

На думку Конституційного Суду України, положення частини третьої статті 5 Конституції України треба розуміти так, що народ як носій суверенітету і єдине джерело влади може реалізувати своє право визначати конституційний лад в Україні шляхом прийняття Конституції України на всеукраїнському референдумі».

На думку суду, «належне виключно народові право визначати і змінювати конституційний лад в Україні не може бути привласнене у будь-який спосіб державою, її органами або посадовими особами».

З наведеного випливають два висліди:

1. об’єкт «конституційний лад» наразі є невизначеним, дефініція відсутня, серед правників не існує однозначної думки щодо ознак поняття.
2. Щодо невизначеного об’єкта будь-які думки і твердження не мають сенсу з точки зору логічних доведень.

Піди туди – не знаю куди, принеси таке – не знаю яке.
Як ми вже зазначали, останнім часом прокурори все частіше посилаються на цей Невизначений Юридичний Об’єкт (НЮО). Чи мають вони рацію? На нашу думку, до належного надання дефініції  «конституційний лад» у спосіб, зазначений в рішенні Конституційного Суду України, будь-які юридичні твердження  прокурорів про зміни, повалення «конституційного ладу» на теренах, де має панувати верховенство права, будуть сприйматися громадянами як згадані слова з відомої дитячої казки. Право має бути правом, а не власними думками про НЮО. Навіть для генерального прокурора і його команди.