Майбутній Президент України:
Qui est qui et nous avons notre Macron?
Автор: З. Климчук
11. 03. 2018 р.
«Я потай думала про владу!..»
О влада... скільки в цьому звуці
Для серця нашого злилось!
О, скільки спогадів зійшлось!
(за мотивами О. Пушкіна "Є. Онєгін")
Цар, король, імператор, Голова держави… Слова-наркотики. Чимало знайдеться таких, хто готовий не їсти, не пити, не спати, аби вистачило часу, щоб розповісти всім: українцям, американському президентові, послам, навіть російським, що саме він… Тут всі види зброї освячені місією месії українського формату. А їх різноманіття вражає вигадливістю: тут і скромність, і правдивість, і героїзм у боротьбі за щастя народу…
Сірий кардинал інсайдерів пан Дмитро відкинув відразу В. Гройсмана. Що стосується решти, не здаючи, як завжди, своїх джерел, розсекретив інформацію про те, що Сполучені Штати поставили умову (кому?): майбутній президент не повинен бути пов'язаний ні з якою колишньою владою, не повинен бути забруднений цим, не повинен бути політиком, якого всі знають і, взагалі, тим, хто зараз у перших рядках рейтингів, щира й безкоштовна порада - не тратьте, куме, сили…
Пан Безсмертний, не плануючи балотуватись в Президенти, загадав свій ребус-бачення успішного претендента-лікаря. «На цей статус можуть претендувати кілька фігур. Яка з них опиниться на фініші – можна дискутувати. Прізвища називати не буду. Але це буде фігура така, як президент Франції Макрон. Відома, знана. Ну, з дитинства має певні фізіологічні вади, але це людина з колосальним досвідом і розумінням, що зараз потрібно. Це як ви приходите до лікаря, на вас поначіпляли обладнання, вас протестували, і ніхто не знає, що треба робити. А тут хтось підходить і каже: "А ви йому анальгін дайте просто – і він одужає".
Тепер країна перебирає політиків з вадами і дивується, як герой відомого твору Джерома К. Джерома.
Пан Гриценко, відомий формулою «він – президент, Саакашвілі - прем'єр», на прохання, здається, назвати прізвище найкращого, на його думку, президента відповів: «Я із скромності промовчу». Як бачите, дуже «складна» задача ідентифікації прізвища і легка – людських якостей.
Зрозуміло, що «нинішній» виставить себе на майбутні вибори, проте намагається по-можливості віддалити час зізнання і щопізніше підставити себе під критику ЗМІ Заходу (не українські, звичайно).
Найцікавіше, як завжди, спостерігати жіночу лігу.
Мудрі, загадкові, черпають енергію і відомості з астралів. Вони ніби і не до цього і не по цьому... Якась пророчиця, мольфар, екстрасенс десь щось колись казав, що жінка… Перевірити - не перевіриш, а 25-й кадр вже заліз в півсвідомість…
Ось найдосвідченіша з гаслом «Я буду балотуватися на пост президента. Ми будемо перемагати заради того, щоб країну поставити на ноги. Я більше нікому не довірю цю справу!» не лежить лежнем на печі – треба на край світу, скажімо, на сніданок, дарма, що сотні тисяч треба викинути, - гайда, не задумуючись. Чого не зробиш за гроші тих, кого так любиш… Тобто за наші.
Хіба довіриш комусь сніданки за сотні тисяч? Хіба можна довірити комусь справу влади, коли спрага на неї? Ну, як тут не перефразувати слова пісні часів її молодості: «Як багато років в мені влада жила і ось вона прокинулась й зміцніла…» А скоріше, й не засинала ніколи...
Як відомо, тільки на 8 березня, жінка, як папороть, здатна здивувати так, що запам’ятається надовго. Настільки несподівано, що дозволю собі використати оригінальну мову промовця.
- У нас все-таки пришло время, когда женщина должна стать во главе страны. Знаете, вот эта старая-старая легенда, которая уже много лет, много столетий существует, что Украина будет счастливая, когда женщина будет ну «у руля» что называется это пришло время, потому что страна должна быть страной для детей и стариков и для максимальной реализации возможностей людей, которые находятся в трудоспособном возрасте.
Я иду на эту президентскую кампанию, чтобы закончить политическую карьеру Тимошенко, потому что это страшно для страны, опасно очень и в тоже время, совершенно очевидно, что Тимошенко может победить только женщина… (Иду – ред.) выигрывать президентские выборы, побеждать.
Така вже у жінок вдячність. Одна стільки сил вклала в просвітлення електорату легендами і міфами, а інша надурняк… Хоча мета зупинити ту, що говорить одне, а живе по-іншому, заслуговує на підтримку.
І знову про той рейтинговий список. Дивлюся і не бачу жодного, кого б підтримав народ.
Ось англійську королеву обожнюють. А наших у владі і біля неї – жодного. Страшенно далекі вони від народу, як колись сказав класик. Сказав навіть про кращих за цих, наших.
Дивився «Darkest Hour» про перші місяці Вінстона Черчилля як Прем'єр-міністра, кадри підземки, згадував «народність» її Величності і порівнював з тим, що на сумнозвісному відео, де наша пані, що хоче поставити країну на ноги, буквально заїзджає в Раду, прикриваючись тілами охоронців. Який тут Черчиль! Яка королева! "Киньте уявляти собі! … у моєї парижанки вигляд інший".
А наостанок, про журналістів. Зараз з усіх сторінок і екранів звучать заклики вибирати нові обличчя. Але зайдіть на сторінку будь-якого видання чи подивіться програми якогось телеканалу. У всіх шоу, інтерв’ю тільки старі обличчя. Чи знають журналісти, що не виберуть того, кого вони не показують, про кого не пишуть? Знають. Але у ЗМІ теж рейтинги, та ж "гречка". Отже, краще критикувати бабусь, бо в своєму оці колоду…
More
повернення з відпустки в Лондон Королеви Великобританії Єлизавети II
|
