«НЕПОХИТНІСТЬ» ПЕРЕКОНАНЬ АДЕПТІВ ПУТІНСЬКОГО «РОСІЙСЬКОГО СВІТУ» АБО Я НЕ Я, І КОБИЛА НЕ МОЯ…

Адепти Путіна разом з своїм ідолом влаштували бенкет навіжених під час знецінення рубля тай годі: з дикою радістю нищать все, що надходить до них з «санкційних» країн: під тракторами давляться продукти харчування, об підлогу трощать смартфони…

Йосип Кобзон запропонував призупинити дипломатичні відносини зі США: "Застосували якісь найдурніші санкції. Я б призупинив усі дипломатичні відносини зі США, щоб американці задумалися, що з нами не можна так поводитися, не можна жартувати з Росією".

У лютому 2015 р. міністри закордонних справ країн-членів Євросоюзу розширили список росіян та лідерів сепаратистів на сході України, в який потрапив, зокрема, Йосип Кобзон, у відношенні введені візові й банківські обмеження. Рішення у відношенні Кобзона пов'язують з тим, що він відвідував ДНР, робив заяви на підтримку сепаратистів, був призначений "почесним консулом так званої ДНР" у Росії, голосував за зміни в Конституцію Росії про включення до складу Росії Криму та Севастополя.

На таке рішення Євросоюзу гордий та непохитний в своїх переконаннях Кобзон заявив: «Я дуже радий, що я в цьому списку. Дуже дякую».

І ось, ніби підтверджуючи народну мудрість «не плюй в криницю…», Кобзон тепер тішиться отриманням медичної візи і можливістю лікуватися, проте не в Росії, а в Євросоюзі. Як бачимо Європа виявилася людяною і на хворих не ображається. Більше того, намагається рятувати. Це ж не «російський світ». Для неї кожна людина є цінністю.

А от для самого Кобзона це не так очевидне. Під час відвідування сімферопольської Республіканської дитячої клінічної лікарні Кобзон заявив, що хвора дитина - це, звичайно, нещастя, і він співчуває матері, але для того, щоб зібрати валюту і вилікувати дитину, може було б доцільніше по пріоритетності (не те, що там не звертати уваги на хвору дитину), зібрати кошти та допомогти Криму.

Його слова викликали хвилю обурення (див. Youtube) навіть серед росіян, які підтримують приєднання Криму.

Історія з Кобзоном показує, що він і такі як він тільки тоді «безмежно віддані» ватажку і «російському (не руському!) світу», коли від цього мають зиск. Коли ж ні або коли поготів ідол впаде, його «вірні» будуть ненастанно товкти «я не я, і кобила не моя…». Втім, не зовсім так – «вірні» затопчуть кумира.