ЧИ ВАРТО ХОДИТИ НА РУКАХ АБО ЧИ ПОТРІБНІ УКРАЇНЦЯМ СУБСИДІЇ?

https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Vasily_Timm_Beggars.jpg

Vasily Fedorovich Timm: Beggars

Помилка прикра не так своєю помилковістю, як тим, що постійно вимагає зусиль для вирішення проблем, які час від часу виникають через неї.

Уявімо, що в Україні, на відміну від решти світу, був би запроваджений «свій український» спосіб руху людей - ходити на руках. Чи не виникли б відразу питання: як потиснути руку у звичний спосіб, чим тримати ложку під час їжі, як хреститись в церкві, і взагалі чи не сприймуть віряни з’явлення в такий спосіб у храмі як неповагу до своєї віри. І так на кожному кроці.

Отже, вибравши одного разу невідповідні для суспільства принципи, будемо вимушені постійно стикатися з проблемами. Але це про уявне. А тепер про реальне.

Відкритість українського економічного простору, по аналогії з фізичним явищем, що характерно до сполучених сосудів, неодмінно веде до того, що український споживач все частіше і частіше має справу з європейськими цінами на товари та послуги. І ця тенденція закономірна.

В той же час тарифна політика на оплату найманої праці, яку практично вигадали і впровадили в життя роботодавці, з одного боку, завдяки своїй згуртованості та власним можливостям впливати на прийняття нормативних актів, а з іншого боку, через відсутність дієвих профспілок, належного рівня свідомості та згуртованості найманих представників, побудована на хибних засадах: на порядок менший від європейського розмір оплати праці та «допомога по бідності» для левової частки населення в вигляді всіляких пільг і субсидій.

Виявляється, що наразі працюючий українець не має можливості сплатити зі своєї зарплати за прожитковий мінімум із товарів та послуг. Зауважимо, що насьогодні - ще не всіх послуг за підвищеними європейськими цінами.

Це глобальна відмінність від європейських стандартів, де доходи працівників формуються із зарплати, а не допомоги. І це якраз та стратегічна помилка, яка буде приводити до інших проблем надалі в прогресії, бо сума допомоги не утворюється з результатів роботи працівника, а з побічних інструментів, головними з яких будуть друкарський верстат і зовнішні позики.

Якраз це і є наслідком, того, про що ми говорили на початку, – поставити вирішення проблеми з ніг на голову і отримати відповідний результат .