posts

ГОЛОВНА - ДОПИСИ

СУБСИДІЇ ТА ПІЛЬГИ: КОМУ НАСПРАВДІ ЦЕ ПОТРІБНО

Субота, 20 червня 2015 р. Російська навала. День війни: 479

 

Дорога в світле майбутнє.

Покинувши в 90-х роках колиску розвиненого соціалізму, Україна стрімко ввірвалася в капіталістичний простір. Відтоді на наступні двадцять із зайвим років приватна власність, і в першу чергу на засоби виробництва, стала наріжним каменем економічного ладу країни.

Народ, натхнений обіцянками знайти довгоочікувану свободу й фінансове благополуччя, нарешті, вибравшись із обійм загниваючого соціалізму, пустився за новітніми вождями в дорогу до молочних рік і киселевих берегів.

Проте маємо те, що маємо. В Україні за час цієї подорожі з’явився клас капіталістів і клас найманих робітників, тобто те, що складає основу капіталістичного суспільно-економічного ладу. Ніби і прийшли, куди йшли - поруч європейські країни такої ж економічної формації – Франція, Німеччина, Італія, Великобританія – з достойним сучасної європейської людини рівнем життя пересічного громадянина. Але… Провівши в блуканні чверть століття, українці не тільки не побачили обіцяної казкової країни, але в цій дорозі з провідниками, які, вибрали шлях не навпростець, а чомусь водили їх по колу, втратили навіть багато чого з того, що мали. Чому?

А вся справа в тому, що, на відміну від перерахованих країн, де обмежена влада великого капіталу на користь якнайбільшої кількості людей і де значна кількість найманих працівників перетворюється на власників результатів своєї праці та стає носіями капітальної власності, в Україні:

по-перше, створений олігархічний капіталістичний лад, тобто режим, у якому політична і економічна влада належить невеликій, закритій, згуртованій групі осіб;

по-друге, створений особливий клас в органах державної влади, основним доходом якого є не заробітна плата, а результати корупційної діяльності від використання наданих державою службових повноважень.


Справа в олігархії чи саме в українських олігархах?

Те, що невелика кількість людей – олігархи – владарюють у країні, саме по собі не є найгіршим злом. Є країни, де влада зосереджена навіть не в декількох, а в одних руках – у монарха. Проте рівень життя пересічних громадян в цих країнах на порядок вищий, ніж в українців. Чому? Справа в двох речах: у вихованні панівного класу на усвідомленні, що людина потребує людського відношення, що людині, яка працює на тебе, потрібно віддавати достойну людини частину результату її праці, і на вихованні у класу найманих працівників гідної самооцінки.  

 

 

 



КРАЇНИ
Flag Counter



   LEXIKOUKR  EST. 2013