БРОУНІВСЬКИЙ РУХ В СУСПІЛЬСТВІ

Стою на гранітному бордюрі – в пам’яті зринають слова поета: «Каменя один приділ – лежати!» Ось він - лежить, а всередині нього гуляє безперервний незбагненний вихор з частинок (молекул), які знаходяться в постійному випадковому русі. Скільки зусиль, скільки енергії! І цей рух не може зрушити камінь з місця ні на йоту...

І ось інший приклад, коли навіть найменше та найдрібніше має одну мету, спрямовує свій рух в одному напрямі: невидимі оком мізерні електрони разом отримують таку потугу, що здатні приводити в рух велетенські машини і виконувати значну роботу…

Чверть віку в країні броунівський рух в політиці, в церкві, в суспільстві, серед тих, що призначили себе провідниками і тих, хто кидається за ними в дорогу, серед тих, що мають палаци і тих, що займають з ночі черги за супсидіями.

«Рід проходить і рід приходить…»